- скарлючити
- -чу, -чиш, док., перех., розм.1) Сильно зігнути, скорчити. || Неприродно викривити (руки, пальці і т. ін.).2) безос. Звести судомою; зсудомити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
скарлючити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
поскарлючувати — ує, док., перех., розм. Скарлючити (пальці, руки і т. ін. багатьом); поскорчувати багатьох … Український тлумачний словник
скарлючений — а, е. 1) розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до скарлючити 1). 2) у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. || Який неприродно викривився (про руки, пальці і т. ін.) … Український тлумачний словник